Коли світає душа…

2021-11-17

Таку назву має книга нашої землячки, автора багатьох відомих пісень, поетеси, письменниці Валентини Миколаївни Белі. До збірки увійшли кращі вірші раннього періоду творчості, пісенна лірика, уже друкована поезія останніх років./Files/images/Коли світає душа.jpg

«60 років. Багато? Мало? Не знаю. Живу вбираю у себе кожен світанок і захід сонця, кожну краплину роси і запах первоцвіту, солодкий присмак літа і блаженний спокій дощу, безмежну круговерть заметілі і останній п’янкий нектар хризантем.

Кожною клітиною тіла відчуваю: живу! Живу і люблю Так починається передмова до книги «Коли світає душа».

І дійсно авторка через свої твори та поезію передає читачам свою любов до рідної землі, до свого села Венслав, любов до щирих відкритих людей, природи і всього що її оточує. Сама Валентина Беля дуже щира, радісна, усміхнена, добра і відкрита людина. Відкрита всьому світу, відкрита для читачів... Мабуть тому, і поезія її так легко сприймається, чіпляє за потаємні струни душі своїми історіями.

Дуже влучно писав про Валентину Миколаївну у рецензії до збірки «Жасминовий вечір» Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України:

«Здається, що Валентина Беля прямує правильним шляхом: власною волею будує, точніше - виписує свою долю ретельно вигранює слова, вимальовує образи,рядок за рядком, строфу за строфою. Так за законами внутрішньої гармонії виникають книжки, ідуть у світ, стукаються в чужі долі, стають «своїми»… А зовні – як? Що бачать близькі й не дуже, знайомі й друзі? Усміхнена красива жінка. Упевнена й спокійна. Тільки погляд то тривожний, то прижурений…

…Життя і кохання у віршах – справжні: сумуючи, згадуючи збігле, звертаючись до власної душі, лірична героїня майстерно й делікатно «вчить» сприймати перебулі радощі та болі філософськи, а ще - дякувати долі за тепло літа, красу осені, чарівність зими, неповторність весни».

Валентина Миколаївна живе. Працює. Шукає себе у творчості. Експериментує. Народжуються її нові книги находячи відклик у душах читачів. Не випадково нова книга носить назву « Коли світає душа», як написала сама авторка:

«І допоки світатиме моя душа, битиметься і серце».

Я ні з ким не змагаюся в слові,

А виношую тихо своє,

Те, що викрисане з любові,

Що наснагу із серця п’є…

Жила. Живу. Житиму…

Велика Вам вдячність від Публічної бібліотеки ім. Г.С. Сковороди Лохвицької міської ТГ, що Ви не забуваєте про нас, даруючи свої книги, які є окрасою краєзнавчого фонду нашої бібліотеки.

Бажаємо Вам, дорога Валентина Миколаївна, постійного припливу сил і енергії, невичерпного джерела натхнення і наснаги в житті, безкрайнього неба мрій та фантазії, безмежних просторів щастя і любові.

Дорогі читачі, якщо Вас цікавлять неймовірно життєві історії, поезія, яка торкається самої душі та пісні, які розлетілися всією Полтавщиною, та що там Полтавщиною, всією Україною ! Тоді приходьте в читальний зал та насолоджуйтесь книгами Валентини Миколаївни Белі.

Пропоную переглянути віртуально краєзнавчу виставку одного автора «Валентина Беля – жінка котра дарує частинку своєї душі…» .

Кiлькiсть переглядiв: 62

Коментарi