Час і досі не загоїв рани, цей одвічний біль Афганістану

2014-02-14

/Files/images/IMG_2279.JPG

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

15 лютого 2014 року виповнюється 25 років з часу виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан, у бойових діях на території якої взяли участь понад 160 тисяч солдатів і офіцерів з України. З метою вшанування громадян, які виконували військовий обов'язок на території інших держав, Президент України підписав указ «Про проведення в 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав».

11 лютого в читальному залі Лохвицької ЦРБ відбулася літературно – музична композиція – зустріч «Час і досі не загоїв рани, цей одвічний біль Афганістану», на яку були запрошені воїни – афганці Пересада Валерій Григорович, Захарченко Сергій Васильович та голова Лохвицької районної організації ветеранів Афганістану Параскевич Любов Миколаївна.

На зустрічі також були присутні начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Яковенко Т.В.,

та учні 9 – го класу Лохвицької ЗОШ №2 і студенти Лохвицького медичного училища.

Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини – своїх чоловіків і батьків. Аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати. 160-ти тисячам наших земляків судилося пройти це випробування. 3383 з них повернулися додому в цинкових гробах, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть і житимуть із невиліковними хворобами. 86 українських юнаків – у полоні, більшість яких за плином часу, можна вважати такими, що пропали безвісти.

Ведучі заходу Сухоплечева О. Г. та Бузівська В. О., декламатори Петрич О. О. та Козирка В. намагалися донести до присутніх , що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми всі повинні пам’ятати тих, хто її пережив, хто не доспівав, не докохав.

Про наших земляків, що загинули в горнилі афганської війни розповіла співробітник Лохвицького краєзнавчого музею Степененко Н.І.

У виконанні Пересади В. Г та Захарової Н.Є. прозвучали пісні, написані в Афганістані, авторські пісні «Діалог»,»Осінь і літо»(автор слів і музики Н. Захарова) інші музичні твори.

На знак вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, було оголошено хвилину мовчання.

Хвилюючим епізодом зустрічі було вручення збірки поезій та прозових творів ветерана – афганця Івана Шевченка директору централізованої бібліотеки Людмилі Пономаренко. Цю збірку видали ініціатори – афганці на честь талановитого побратима, що вже відійшов у вічність.

У жодному календарі день 15 лютого ніким не позначений. Але він особливий. Цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану.

Щоб ніколи не повторювалися такі події всім нам потрібно пам’ятати, що не буває чужих воєн і не буває чужого горя.

/Files/images/IMG_2273.JPG

/Files/images/IMG_2267.JPG

/Files/images/IMG_2280.JPG
Кiлькiсть переглядiв: 253

Коментарi