Оксамит Лохвицької землі - Григо́рій Була́х

2018-04-06

Григо́рій Була́х – народний артист України, член Спілки письменників України, поет , прозаїк, тележурналіст, публіцист. Народився 10 квітня 1938 року в селі Піски Лохвицького району. Навчався в Червонозаводській середній школі. Працював на заводі робітником . Закінчив Лохвицький технікум харчової промисловості , а згодом акторський факультет Київського театрального інституту ім. Карпенка- Карого.

Він поет імпульсу, сплеску пристрастей, глибоких емоцій, і ці риси особливо проявилися під час становлення Української державності . Він ніколи не був осторонь ні політичного, ні громадського життя. Г.Булах активно реалізовує себе у багатьох напрямках і жанрах – ведучий програми «Живе село», створює десятки авторських програм, присвячених проблемам української мови, літератури, культури, духовності, виступає , як публіцист і письменник на українському радіо, створює цілу гірлянду пісень, які заповняють ефір у виконанні провідних зірок української естради « Україно моя , вишиванко», «Краю мій лелечий», «Батькова сорочка», «Дзвони Софії» та ін.

У творчості Григорія Булаха відчутна жура за історичною славою України, він звертається до подій давноминулого, пов’язуючи їх з реаліями сьогоднішнього дня. Перед очима постають звитяги козаків – січовиків, кращих синів вітчизни, аби ще і ще раз нагадати сучасникові, чиїх батьків вони діти, по якій землі ходять і яку славу мають берегти.

Чи не найвищого злету поет досяг у поемі «Крути», де рядки бринять , як туго натягнені струни, де «серце у грудях - підстрелений сокіл», і той сокіл падає донизу. Давній біль квилить у поемі, як свіжа рана, і якщо дівчина каже юнакові, котрий іде в бій: «чекаю живим», то з нею ми й сьогодні чекаємо їх усіх , вірних синів України , які боролися й борються за нашу Батьківщину.

Таким болем пронизана і поема» Молитва болю».

Мати паску пекла,

Десь макухи таки розжилась.

Натовкла, додала лободи до води -

І така паска у неї вдалась!

Яка тільки страшна правда стоїть за цими невинними рядками…

Джерелом ліричної наснаги , а точніше – витоками поетичних образів є для Григорія Булаха рідна Полтавщина. Це край де він народився, де пережив гіркоту голодних років, і пошуки на скошеному полі колоска жита . Спогади для поета дуже тяжкі, рідне село Піски не стало для нього причалом його душі, за виключення хіба що отого клаптика землі над Артополотом, де «по груди у повені наша хата брела від весни до весни», але «ми вертались, натомлені , не бажаючи хату переносити…», та все ж попри все вчувається – поет настільки закоренілий у рідний край , що теми з Полтавщиною, повсюдно прориваються крізь його творчість, милі серцю образи його односельчан, мальовничі краєвиди рідного краю.

Він не тільки поет, а й прозаїк, його новели проникливі, гостросюжетні, емоційно насичені , добре змальовані глибини людської душі. Сюжети здебільшого взяті з околиць, де він народився , зростав та закохувався.

До уваги, бажаючих ознайомитися з творчістю нашого відомого земляка, в читальному залі Лохвицької центральної районної бібліотеки ім. Г.С.Сковороди знаходиться книга Григорія Булаха « Нурт»( Поезії, проза, есе).-К.: Вид-во ім. Олени Теліги , 1998.-576с.

Бібліограф Петрич О.О.
Кiлькiсть переглядiв: 257

Коментарi