Голосить дзвін стривожено у квітні

2017-04-28

У житті України, українського народу є дата, що сповнена гіркого полинового болю. Тридцять один рік віддаляє український народ, зрештою й світ, від цієї вікової трагедії. Тридцять один рік не загоюється те лихо, що людина сама ж заподіяла собі, своїй землі… Одна з таких дат – 26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній станції. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

Стояла тиха весняна ніч. Ніщо не віщувало біди. Та саме в таку погожу ніч, 26 квітня 1986 року над Чорнобилем нависла страшна небезпека – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Масштаби цієї катастрофи – величезні, збитки – колосальні, втрати – непоправні, а наслідки від неї, за словами вчених, відчуватиме ще не одне покоління українців. Такими словами було розпочато вечір-набат «Голосить дзвін стривожено у квітні», присвячений річниці Чорнобильського лиха, який днями провели в Лохвицькій центральній районній бібліотеці ім. Г.С.Сковороди бібліотекар 1 категорії Сініченко Н.М. та бібліограф Петрич О.О.

Запрошені на захід працівники Лохвицької районної централізованої бібліотечної системи, дізнались багато цікавої і водночас тривожної інформації про події тридцятиоднолітньої давності, від яких досі на очі навертаються сльози. Більше реальних картин і правдивих кадрів з дня трагедії на ЧАЕС, вони побачили під час демонстрації відеоматеріалів, присвячених героям-ліквідаторам «Тим, хто врятував світ».

Бібліограф Петрич О.О. також запропонувала присутнім ознайомитись з літературою, представленою на виставці «Чорна трагедія на кольоровій землі».